7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Хустка поєднувала жіночі покоління і передавалася як сімейна цінність від матері до дочки, це була родинна реліквія.

Вона є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи і справжнім оберегом для жінки.

Хустка містить в собі ті символи та послання, що можуть зрозуміти лиш українці.

Відчиняю скриню, ну а там хустки.

Згорнуті учетверо мамині роки.

І бабусі свято в кожній із хусток.

Майорить віночок з листя і квіток.

Хусточка на будень сіра і легка.

На свята біленька тонка і м’яка.

Хусточко тернова, скільки в тобі мрій.

Стрижечка осіння з смутку і надій.

Бачу, як світанки листям замело.

Бачу, як матуся запина чоло.

Як зоря ранкова в хусточці блищить.

Як вода прозора по каймі біжить.

І хустина в поле біла на жнива.

Пам’ять, як промінчик вранці ожива.

Хусточку до серця ніжно пригорну

І свої печалі вчетверо згорну.